Сторінка для батьків

                           Типові помилки сімейного виховання

              «Виховання дітей — найважливіша галузь нашого життя. Наші діти — це майбутні громадяни нашої країни і громадяни світу. Вони творитимуть історію. Наші діти — це майбутні батьки і матері, вони теж будуть вихователями своїх дітей. Наші діти повинні вирости прекрасними громадянами, хорошими батьками і матерями. Але й це не все: наші діти — це наша старість. Правильне виховання — це наша щаслива старість, погане виховання — це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми, перед усією країною», — писавА.С.Макаренко в «Книзі для батьків». Причиною неправильного сімейного виховання є помилки, яких припускаються батьки.  

 Типові помилки сімейного вихо­вання:

1. Низька згуртованість і значна розбіжність членів сім'ї у питаннях виховання. Внаслідок різних виховних підходів членів сім'ї виховання дитини стає суперечливим, непослідовним, неадекватним.

2. Незнання батьками психологічних особливостей своєї дитини. Гіперпротекція (гіперопіка) — надмірне опікування дитиною, придушення її самостійності та ініціативи, прийняття за неї рішень Внаслідок надмірної опіки дитина не при­вчається до самостійності, в неї не формується почуття відповідальності.

3.Гіпопротекція (гіпоопіка) — дорослі члени сім'ї недостатньою мірою опікуються дитиною та контролюють її.

4.  Емоційне відчуження — психологічна депривація дитини.

5.  Виховання в культі хвороби — це ситуація, за якої навіть незначна хвороба дитини дає їй особливі права, ставить її в центр уваги сім'ї. За такої виховної позиції у дитини культивується егоцентризм.

6.  Виховний контроль через викликання почуття провини. Дитині, яка постійно не слухається, говорять, що вона «не виправдала надії», «доводить батьків до серцевих нападів», тобто самостійність дитини сковується постійним побоюванням стати винною в неблагополуччі батьків.

7. Авторитет батьків, побудований на хибному підґрунті. А.С.Макаренко виділяв кілька видів хибного авторитету: авторитет придушення, віддалі, чванства, педантизму, любові, доброти, підкупу, резонерства.

А.С. Макаренко приділяв значну увагу місцю і ролі батьківського авторитету в сімейному вихованні дітей. Адже діти що не мають достатнього соціального досвіду, відбувається активний процес його успадкування, і прояви авторитету батька та матері можуть позитивно чи негативно впливати на збагачення дітей їхнім соціальним досвідом. Виділяють два види авторитету: істинний (справжній) і фальшивий. Істинний авторитет містить всю гаму красивого життя батьків. Він об'єднує такі особливості їх поведінки:

- авторитет любові до дітей, здатність творити духовне тепло, радість. "Праця любові, — писав В.О. Сухомлинський, — це і є свідоме прагнення до того, щоб в дітях утвердить самого себе, продовжить у них своє духовне багатство. Якщо ви по-справжньому любите своїх дітей, якщо віддані і вірні їм, ваша любов до дружини з роками не лише не слабшає, але стає більш глибокою і єдиною. Любов — ніжне, тендітне, вередливе дитя мужності. Продовжувати себе у своїх дітях — це значить бути мужнім у любові";

- авторитет знання передбачає обізнаність батьків з особливостями фізичного і соціально-психічного розвитку дитини, її повсякденними успіхами і труднощами у навчанні, знання інтересів та уподобань, кола друзів, товаришів;

- авторитет допомоги має проявлятися не у поспішному виконанні за дитину її обов'язків у сфері праці, навчання, а в методичній пораді; як доцільніше виконати те чи інше завдання, у створенні сприятливих ситуацій для подолання труднощів. Адже лише у самостійній наполегливій діяльності відбувається активний розвиток особистості. Виконання за дитину її обов'язків ослаблює, збіднює особистість;

- авторитет вимогливості передбачає достатній і об'єктивний контроль матері і батька за ретельним виконанням дочкою чи сином своїх обов'язків, доручень у всіх сферах діяльності. Якщо не робиться систематично, у дитини поступово фор¬муються звички відповідальності за виконання обов'язків і доручень;

- авторитет правди ґрунтується на загальнолюдській моральній нормі — "Не бреши". Лише правда у взаєминах батька з матір'ю, з дітьми, іншими членами сім'ї найвище цінується дітьми. Брехні приховати не можна. Рано чи пізно брехня стає видимою, приносить дитині страждання і розчарування у тих, хто виявився автором неправди;

- авторитет поваги грунтується на гуманістичній сутності виховання. Маленька дитина — це не лише біологічна істота, а Людина, Особистість. Вона перебуває на шляху активного розвитку, вступає у взаємини з іншими людьми (старшими, молодшими), припускається помилок, у неї ще мало соціального досвіду, знань. Але дитину потрібно поважати за найбільшу цінність: вона — Людина.

Поряд з проявами справжнього авторитету у поведінці батьків нерідко зустрічаються прояви, за словами А.С. Макаренка, так званого фальшивого авторитету: авторитет фальшивої, удаваної любові, авторитет відстані між батьком чи матір'ю і дитиною, авторитет чванства, авторитет педантизму, авторитет резонерства, авторитет безмірної доброти і вседозволеності, авторитет фальшивої дружби, взаємини "на коротку ногу", авторитет підкупу, авторитет подавлення, деспотичної реакції на будь-які відхилення дитини від норми поведінки.

Батьки, які прагнуть піднесення педагогічної культури, мають постійно аналізувати свої дії, критично ставитись до проявів фальшивого авторитету і витісняти їх з власної поведінки.

http://teacher.at.ua/publ/tipovi_pomilki_simejnogo_vikhovannja/12-1-0-8358

Поради батькам

Часто за нескінченим потоком справ ми не звертаємо уваги на найдорожче, що в нас є – на наших дітей. А вони так потребують уваги!

Одного разу у дитини запитали чого тобі найбільше хочеться? Я хочу захворіти. Чому?

Коли я хворіла, мама сиділа біля мене, розмовляла, розповідала казки, читала книжки. Мені було так добре!

Порада 1

Не забувайте приділяти увагу повсякденному спілкуванню з дитиною. І тоді колись почуєте: «Дякую тобі, мамо, за твою науку. Колисала ти мене, колиши й онуку».

Порада 2

Намагайтесь говорити спокійно і доброзичливо. Не зловживайте словами: «повинен», «треба». Не забувайте казати дітям «дякую», «вибач», адже вони вчаться того, чого їх навчають. Якщо дитина зростає у докорах, вона починає жити з почуттям провини.

Порада З

Будьте в міру вимогливими:

- виправляйте;

- реагуйте на недоліки;

- хваліть за мінімум — карайте за максимум. Примітка: інколи вмійте і «не побачити».

Порада 4

Спільні сімейні обіди — один з елементів належної культури поведінки, тільки не ті, де переважають уїдливі насмішки на кшталт:

- Прибери лікті зі столу! Підніми голову, вона в тебе не глиняна!

- Не плямкай!

- Як ти їси, дивитись гидко!

- А хто за тебе «дякую» скаже!

Як говорив стародавній мислитель Сенека, «нелегко привести до добра повчанням, а легко прикладом».

То ж будьмо прикладом своїм дітям у всьому. Бо «блаженні ті батьки, чиє доброчесне життя є прикладом доброзичливості для дітей, зразком виправлення і правилом благих дій».

Порада 5

Дуже важливою умовою є дотримання принципу погодженості у вихованні, одностайності у вимогах до дітей. Слушними, на наш погляд, є зразки народної мудрості:

- Коли батько каже «так», а мати — «сяк», росте дитина як будяк.

- Біда тому дворові, де курка кричить, а півень мовчить.

Порада 6

Піклуйтесь про щасливу долю свого дитяти.

Відразу в кожного на думці — придбати і передати у спадок солідне майно. «Та, якщо вони не вміють благочестиво поводитися, — вчить Святий отець Іван Злотоустий, — воно недовго протримається у них, вони його розтринькають, воно загине разом з його господарями».

Знайте, батьки, — найкращий спадок для дітей не золото та маєтки, а гарне виховання і навчання. Для переконливості пропонуємо давню притчу, в якій закладена саме ця ідея.

«Якщо ти даси своєму синові одну рибину, то він буде ситий один день, якщо даси дві — то два дні, три рибини — три дні… Але коли ти навчиш його ловити рибу, працювати, то він буде ситий протягом усього свого життя. Отже, — продовжує Святий отець, — учіть дітей бути благочестивими володарями своїх пристрастей, багатими в добродіяннях і не очікуйте від Бога ніякої милості, якщо не виконаєте свого обов’язку». А слова видатного педагога К. Ушинського про те, що «коли бажаєш вихованцеві щастя, треба виховувати його не для щастя, а для праці життя», слугують цілком логічним підтвердженням всього зазначеного вище.

Порада 7

Матері, привчайте своїх доньок до охайності, чистоти і краси зовнішньої. Знайте, що в народі доньок порівнюють з їхніми мамами за приказкою: «Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина».

Порада 8

Обов’язок батька — виховати в сина мужність, бо вона є головним показником зрілості юнака.

У своєму «Повчанні…» Володимир Мономах, описуючи власні пригоди, мав на меті продемонструвати молоді, що тільки постійними тренуваннями можна розвинути у юнаків такі вольові якості, як наполегливість, терпеливість, відвагу, рішучість і сміливість. Ось чому він ствердно заповідав: «Не боячись ні раті, ні од звіра, діло мужське робіте…»

http://cn-znz9.at.ua/publ/poradi_batkam/poradi_batkam/3-1-0-7           

                                  Памятка для родителей

                                       (9 заповедей воспитания ребенка)

1. Не жди, что твой ребенок будет таким, как ты. Или – как ты хочешь. Воспитание должно помочь ему стать не тобой, а собой.

2. Не требуй от ребенка платы за все, что ты для него делаешь: ты дал ему жизнь, как он может отблагодарить тебя? Он даст жизнь другому, тот – третьему: это необратимый закон благодарности.

3. В процессе воспитания не вымещай на ребенке свои обиды, чтобы в старости не есть горький хлеб, ибо что посеешь, то и взойдет.

4. Не относись к его проблемам свысока: тяжесть жизни дана каждому по силам, и, будь уверен, ему его тяжела не менее чем тебе твоя. А может и больше. Потому что у него еще нет привычки.

5. Не унижай в процессе воспитания.

6. Не мучай себя, если не можешь чего-то сделать для своего ребенка, мучай, если можешь и не делаешь.

7. Помни – для ребенка сделано недостаточно, если не сделано все. Это важнейший закон воспитания!

8. Умей любить чужого ребенка. Никогда не делай чужому то, что не хотел бы, чтобы другие сделали твоему.

9. Люби своего ребенка любым: не талантливым, неудачливым, взрослым; общаясь с ним, радуйся, потому что ребенок – это праздник, который пока с тобой.


                                                          Тест  Які ви батьки?

1. Чи вважаєте ви, що у вашій сім’ї є взаєморозуміння з дітьми?

 2. Чи ведуть ваші діти з вами задушевні бесіди, чи радяться з особистих питань?

 3. Чи цікавляться діти вашою роботою?

 4. Чи знаєте ви друзів своїх дітей?

 5. Чи бувають друзі вашої дитини у вас вдома?

 6. Чи беруть ваші діти разом з вами участь у господарських справах?

 7. Чи є у вас із дітьми спільні справи, захоплення?

 8. Чи беруть діти участь у підготовці сімейних свят?

 9. Чи бажають діти, щоб під час дитячих свят ви були разом із ними?

 10. Чи обговорюєте ви з дітьми телепередачі, прочитані книги?

 11. Чи берете разом із дітьми участь в екскурсіях, походах, прогулянках?

 12. Чи віддаєте ви перевагу відпочинку (проведенню вільного часу) з дітьми?

 Ключ до тесту

 Виставте собі по два бали за кожну позитивну відповідь; по одному балу – за відповідь “іноді”; нуль балів – за негативну відповідь.

 Підрахуйте бали. Якщо ви набрали більше, ніж 20 балів, то у стосунках з дітьми у вас все гаразд. Якщо ви набрали від 10 до 20 балів, то стосунки з дітьми у вас задовільні, проте недостатні, однобічні. Поміркуйте, що можна й потрібно змінити. У випадку, коли результат становить лише 10 балів, можна стверджувати, що контакт із дітьми у вас неналагоджений.

                                     Вплив комп'ютера  на організм дитини.

Сучасні діти дуже багато часу проводять за  комп’ютером, тому запропонована інформація буде цікавою для батьків.

Дайте відповідь на запропоновані запитання, використовуючи наступну шкалу:
   «дуже рідко» -1 бал
   «інколи» -2 бали
   «часто» -3 бали
   «дуже часто» -4 бали
   «завжди» -5 балів

1. Як часто дитина порушує часові рамки, встановлені батьками для користування Інтернетом?
2. Як часто дитина не виконує свої обовязки по дому, щоб провести більше часу в Інтернеті?
3. Як часто дитина вибирає провести час в Інтернеті замість того, щоб провести час в колі сім`ї?
4. Як часто дитина формує нові знайомства в Інтернеті?
5. Як часто батьки нарікають на кількість часу, проведеного дитиною в Інтернеті?
6. Як часто навчання дитини страждає через кількість часу проведеного в Інтернеті?
7. Як часто дитина перевіряє електронну скриньку, перш ніж зайнятись чимось іншим?
8. Як часто дитина вибирає спілкування в Інтернеті замість спілкування з оточуючими?
9. Як часто дитина не відповідає на запитання про те, що вона робить в Інтернеті?
10. Як часто батьки заставали свою дитину, коли вона заходила в Інтернет без їхнього дозволу?
11. Як часто дитина проводить час в своїй кімнаті, граючи в комп`ютерні ігри?
12. Як часто дитина відповідає на «дивні» дзвінки від її нових «інтернет-друзів»?
13. Як часто дитина огризається, кричить чи поводить себе дратівливо, якщо її потурбували  через  перебування в Інтернеті?
14. Як часто дитина виглядає більш втомлено, на відміну від часу, коли в домі не було Інтернету?
15. Як часто дитина виглядає зануреною в думки про повернення в Інтернет, коли вона в ньому не перебуває?
16. Як часто дитина свариться і гнівиться, коли батьки сварять її за час проведений в Інтернеті?
17. Як часто дитина замість своїх колишніх улюблених занять, хобі, вибирає перебування і Інтернеті?
18. Як часто дитина злиться і стає агресивною, коли їй обмежують час перебування в Інтернеті?
19. Як часто дитина замість прогулянок з друзями обирає перебування в Інтернеті?
20. Як часто дитина відчуває пригнічення, погіршення настрою, нервує, коли знаходиться поза Інтернет мережею, а коли повертається в Інтернет, це все зникає?

Якщо набрано 50-79 балів, варто врахувати серйозний вплив Інтернету на життя дитини.

Якщо набрано 80 балів і більше, у дитини можна діагностувати інтернет-залежність з необхідністю допомоги спеціаліста.

      Психологи виділяють шість основних проблем, що виникають при тривалому "спілкуванні" з  комп’ютером

Проблема 1.

 Навантаження на очі. Усі дисплеї – ЕПТ і РК – шкідливі для очей. Як з’ясували американські вчені з університету штату Огайо, пагубний вплив монітора криється не в електронно-магнітному випромінюванні, а в тому, що люди менше моргають, працюючи за комп’ютером. При роботі з ПК користувачі часто жмуряться, щоб чіткіше розглянути деталі зображення на екрані або зменшити його яскравість. Це може призвести до астенопії(зорової стомленості) й сухості очей. При максимальній напрузі зору частота моргання знижується в 4 рази на хвилину. Сама по собі така тенденція не небезпечна, однак у результаті недостатнього зволоження очей у користувача виникає почуття сильного дискомфорту, «піску в очах».

Проблема 2.

 Психічне навантаження. Перш за все, це неймовірний обсяг інформації, що буквально щосекунди звалюється на наш мозок. Стільки інформації в одиницю часу людина ще ніколи не отримувала. Причому інформацію потрібно миттєво аналізувати, приймати рішення і виконувати дії. А це велике навантаження на незрілу дитячу нервову систему. По-друге, деякі комп’ютерні ігри створюють ілюзію спілкування і не приводять до формування навичок справжнього спілкування. Особливо це небезпечно для сором’язливих дітей. Комп’ютер дає можливість перенестися в інший світ, який можна побачити, з яким можна пограти. Водночас діти все більше відкидають світ реальний, де їм загрожують негативні оцінки та необхідність щось міняти в собі. Такий відхід у штучну реальність може сформувати подібність психологічної залежності від комп’ютера.

Проблема 3.

Тунельний синдром зап’ястя. Тунельний синдром виникає передусім у тих, хто змушений довго тримати зап’ястя руки в одному й тому ж положенні. У цьому випадку навантаження дається не на всю руку, а на певні м’язи, які спочатку гіпертрофуються, а потім затискають нерв. Раніше тунельний синдром був професійним захворювання друкарок і клерків, які з ранку до вечора переписували різні папери, а сьогодні від нього страждають користувачі ПК.

Проблема 4. 

Погане самопочуття. Усупереч розповсюдженій думці, сидяче положення в розслабленій позі, не знімає м’язової втоми, а навпаки, посилює її. А спазм м’язів шиї провокує головні болі. У людини, яка сидить за комп’ютером, напружені шия, м’язи голови, рук, плечей – звідси велике навантаження на хребет. Це може бути причиною сколіозу.

Проблема 5

 Бруд і пил. Навколо комп’ютера скупчується багато бруду й пилу. Причому прибрати це буває доволі складно. А тому це місце, де дуже добре розмножуються мікроби й пилові кліщі. Перші можуть стати причиною проблем із ШКТ, а другі – спричинити напад алергії у схильних до цього дітей.

Проблема 6. 

Небезпеки Інтернету. На жаль, діти переважно не знайомі з тим, які небезпеки приховує Всесвітня мережа. Основні чекають у соціальних мережах, де підлітки, не задумуючись, залишають свій номер телефону, домашню адресу, особисті фото. Багато з них ходять на зустріч з віртуальними знайомими.

            Однак спілкування з комп’ютером несе в собі багато користі. Психологи кажуть, що робота на комп’ютері розвиває уважність, логічне й абстрактне мислення. Комп’ютерні ігри вчать приймати самостійні рішення, а також швидко переключатись з однієї дії на іншу. А вміння користуватись Інтернетом може стати гарною школою з пошуку та відбору інформації. 

 Дуже важливо організувати правильне спілкування з комп’ютером, яке допоможе уникнути негативного впливу на здоров’я:

Контролювати час, проведений за комп’ютером: малюкам молодше 6 років дозволяється сидіти за комп’ютером не більше 20 хвилин, дітям 7-8 років – 30-40 хвилин на день, підліткам – не більше години-півтори. Це допоможе уникнути проблеми з психічним навантаженням і з тунельним синдромом зап’ястя.

Дуже корисно навчити дитину спеціальній гімнастиці для очей.

На рахунок 1-4 заплющити очі, не напружуючи очні мязи, на рахунок 1-6 широко розплющити очі і поглянути вдалину. Повторити 4-5 разів.

Поглянути на кінчик носа на рахунок 1-4, а потім перевести погляд удалину на рахунок 1-6. Повторити 4-5 разів.

Не повертаючи голови, повільно робити кругові рухи очима вгору-вправо-вниз-вліво й у зворотний бік: вгору –вліво –вниз –управо. Потім поглянути удалину на рахунок 1-6. Повторити 4-5 разів.

Тримаючи голову непорушно, перевести погляд, зафіксувавши його, на рахунок1-4 вгору, на рахунок 1-6 прямо; потім аналогічно вниз-прямо, управо-прямо, вліво-прямо. Виконати рух по діагоналі в одну й іншу сторону, переводячи очі прямо на рахунок 1-6. Повторити 3-4 рази.

Розташувати правильно монітор – на нього не повинні падати сонячні промені або відблиски від лампи. Відстань від очей до екрану має бути не менше 70 см.

Стіл і стілець повинні відповідати зросту дитини. Ці правила допоможуть уникнути проблем із самопочуттям.

Вчасно проводити прибирання робочого місця – пилососити клавіатуру та внутрішню частину системного блоку, витирати пил на відкритих поверхнях.

Розповісти дітям, до яких небезпечних наслідків може призвести оприлюднення великої кількості інформації про себе.